НАТО

        НАТО - це міжурядова організація, у якій усі держави-члени повною мірою зберігають суверенність і незалежність. На сучасному етапі зусилля Альянсу спрямовані, передусім, на підтримку міжнародного миру й безпеки, протидію новим викликам і загрозам, гарантування стабільності й добробуту її країн-членів.

       4 квітня 1949 року США, Канада, Великобританія, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Норвегія, Данія, Ісландія, Португалія підписали у Вашингтоні Північноатлантичний договір (через це його часто називають Вашингтонським договором), і таким чином утворили Організацію Північноатлантичного договору (NATO – North Atlantic Treaty Organization), яку також називають Північноатлантичним альянсом. Кожна з держав приєдналась до нього добровільно, після публічного обговорення і внутрішньої парламентської процедури. У 1952 році до НАТО увійшли Греція і Туреччина. В 1955 – ФРН. У 1982 – Іспанія. В 1999 – Польща, Чехія та Угорщина, а в 2004 р. – Латвія, Литва, Естонія, Словенія, Болгарія, Румунія і Словаччина. На нинішній момент членами цієї організації є 26 держав Європи та Північної Америки.

           Діяльність НАТО відповідає цілям та принципам Статуту ООН. Північноатлантичний договір було підписано 4 квітня 1949 року відповідно до Статті 51 Статуту ООН, яка підтверджує невід’ємне право незалежних держав на індивідуальну або колективну оборону.

             Головним принципом діяльності Організації є загальне визнання суверенними державами необхідності співпрацювати на основі неподільності безпеки його членів. Альянс дає можливість досягти індивідуальних власних цілей в питаннях національної безпеки через колективні зусилля.

             Діяльність НАТО зосереджена на таких основних напрямках:

  • здійснення миротворчих операцій з метою врегулювання конфліктів та забезпечення пост-конфліктного будівництва

  • боротьба з міжнародним тероризмом, розповсюдженням зброї масового знищення, нелегальним обігом наркотичних речовин, торгівлею людьми, незаконним відмиванням грошей

  • впровадження міжнародних освітніх та наукових програм

  • надання гуманітарної допомоги країнам, постраждалим від стихійних лих та техногенних катастроф

    Pages: 1 2